Шартрез

Cтверджують, що ця порода з'явилася приблизно в XV - XVІ вв. у Картезіанському монастирі поблизу міста Шартр, у Франції, очевидно, раніше кішки, минулого вивезені з Південної Африки. Безсумнівно, на її назву вплинула й та обставина, що монахи-картезіанці прославилися виготовленням лікеру "Шартрез" - від чого й виникла назва французької короткошерстої кішки - шартрез або картезіанська (картузская). Потім вона потрапила в Англію, де був виведений новий тип цієї кішки - блакитного кольору (між іншим, лікер "Шартрез" мав зелений колір, і це дає підставу припустити, що спочатку офарблення кішки було із зеленуватим відтінком). Далі обидва типи змішалися між собою, а також з перськими, і поступово різниця між ними стерлася. Стандарт породи був затверджений в 1934 році.



Картузький кіт, тварина середнього розміру, з не занадто довгими кінцівками. Тулуб масивний, мускулистий, статура міцна. Шия коротка, груди широкі. Ноги короткі, міцні, лапи округлі. Хвіст середньої довжини, із закругленим кінчиком. Кругла, масивна голова надає шартрезові зовсім не французької солідності. Вуха середньої довжини, злегка спрямовані в сторони. Очі великі, круглі, їхній колір коливається від яскраво-мідного до темно-жовтогарячого. Зелений відтінок виключається. Шерсть кота коротка, густа й щільна (не прилягаюча до тіла), ніжна на дотик і шовковиста. Підшерстя, рівне по довжині покривної шерсті, робить її "подвійною". За такою шерстю доглядати непросто, вичісувати її треба особливо акуратно, не порушуючи цілісності підшерстя.
Забарвлення однотонне, сіро-голубе, частіше світлих відтінків. Забарвлення шерсті повинне бути однакове по всьому тілу, без смуг або мармурового нальоту, а також без окремих білих волосин, що вважається недоліком.



Французька письменниця Колет (1873-1954) була великою аматоркою котів і протягом всього життя тримала багато всіляких порід, але останньою втішницею стала кішка шартрез, яка до останнього дня залишалась поруч із господаркою. Ще одним знаменитим власником картузького кота був поет Іоахім дю Беллі (1522-1560) який, як відомо, просто обожнював свого світло-сірого вихованця. Не раз підкреслювалося, що коти шартрез ведуть спокійне й розміряне життя, де відсутня добірність із успіхом заповнює врівноваженою вдачею, товариськістю й дружелюбністю. Отже, якщо ви шукаєте спокою, якщо ваш будинок це місце, де все лежить на своїх місцях, шартрез саме те, що вам потрібно.