Турецький ван

Ця порода сформувалася на сході Туреччини, у прибережних районах озера Ван, якому зобов'язана своєю назвою. Тамтешня місцевість із гарячим і сухим літом, холодною й сніжною зимою - позначила характер, спосіб життя й зовнішній вигляд цього незвичайного кота.
Далекі предки тварини жили на берегах великого озера, що визначило його сьогоднішню любов до води. У природі він охоче плаває й ловить рибу. У домашніх умовах може прекрасно попірнати у ванні. Ця порода так любить воду, що їх часто називають котами-плавцями. Уперше завезені в Європу в середині 50-х років, нині користуються популярністю по обидві сторони Атлантики.



Турецький Ван - великий і приосадкуватий кіт потужної статури, з довгим мускулистим тілом, сильною шиєю й широкими грудьми. Голова клиноподібної форми, з довгим прямим носом. Очі можуть бути жовтогарячим, блакитними або різного кольору кожне. Шерсть пряма, довга й шовковиста без підшерстя. Тулуб чисто білого кольору, з мітками на голові, вухах і хвості. Волосся такої якості, що шерсть не звалюється, не намокає й легко сушиться. Забарвлення золотаво-каштанове, кремове.



Турецькі коти досить привабливі, мають яскраву зовнішність. Це дружелюбні, тямущі й товариські тварини з тихим голосом. Вони охоче грають й обожнюють купатися; якщо у вас немає плавального басейну, можуть плавати у ванній. Не переносять маленьких глухих приміщень - їм необхідний простір і свіже повітря. Деяку норовливість у характері виправдовує життєрадісність.