Манчкiн

Манчкіни! Ці дивні коротколапі коти не належать до селекційних порід. Незвичайні звірки, названі іменем казкового народу із країни Оз, з'явилися в результаті спонтанної мутації. При цьому мутація коротких лапок нав'язувалась людині Природою досить давно. Численні звістки про кумедних котів-такс розбурхували Європу (Англія, Німеччина) ще в 30-х роках ХХ століття. Німці дали назву коротколапим кішкам - "кенгуру" за те, що вони любили сідати стовпчиком, уважно оглядаючи свою мисливську територію.
У той час, як більшість котів встають на задні лапи, щоб оглядітися, манчкін міцно сідає на стегна, а свій хвіст використовує як підпірку для втримання рівноваги. У цьому положенні вони можуть перебувати досить довго, а їхні коротенькі лапки, що висять уздовж тіла, довершують подібність із кенгуру. Виглядає це досить комічно, тому таких котів не могли залишити непоміченими.



Але не тільки незвичайна зовнішність підкорює в манчкінах. Це дуже інтелектуальні, товариські й ніжні коти. Вони люблять прогулюватися на шлейці, подібно собаці, легко заводять дружбу з будь-якими домашніми тваринами й іншими котами, абсолютно не комплексують стосовно свого маленького росту. Манчкіни легко знайомляться із новими людьми й новими приміщеннями. Ці коти - прекрасні компаньйони для людей, які проводять життя у відрядженнях або подорожах. Абсолютно собача відданість і незворушність, а також компактний розмір роблять манчкінів незамінними компаньйонами для самотніх людей і маленьких дітей. Коти-такси люблять грати з іграшками, спокійно дозволяють невтомним дітлахам сповивати себе, саджати в іграшкові автомобільчики й закопувати в пісочниці. Вони досить рухливі й велелюбні, повністю позбавлені агресії, але цілком можуть постояти за себе в бійці із дворовими котами. При цьому манчкін ставить свого супротивника в скрутний стан тим, що той не може вгадати його вчинків і швидкість рухів.



А забарвлення в манчкінів може бути абсолютно різноманітним! При цьому на короткій і довгій (а точніше напівдовгій, як у турецьких ангор або керлів) шерстці однакові забарвлення виглядають по-іншому. На короткій шерсті найбільш популярні забарвлення з акромеланічними мітками (варіації сіамського забарвлення) - колор-пойнти, сепія, а також всі типи рисунчатих забарвлення. Довгошерсті манчкіни в Америці більш рідкісні, але можуть похвастатись ошатним димчастим, сріблистим, біколорним забарвленням.
В Європу манчкінм приїхали в 1993 році, у Францію. Приблизно в той же час вони "окупували" Японію, ставши на кілька років однією із самих популярних і розповсюджених порід домашніх котів. У Європі коти-такси рідкісні й до сьогоднішнього дня. Працює всього кілька розплідників у Франції, Швейцарії й Голландії.
До Росії куцоніжки дісталися в 2001. Сьогодні в Росії й на Україні манчкінами займається вже 3 розплідники. Було привезено багато тварин із провідних розплідників США - Munchkіnlane, Bluebonnet, Falcor, Chocolatefactry самих рідкісних і дивних забарвлень.