Гімалайський (колорпойнт)

Гімалайський кіт - це американська назва довгошерстих колорпойнтів, як їх називають у Великобританії, тобто перських кішок із сіамським забарвленням. Назва "гімалайський" походить від типу забарвлення гімалайського кролика, чий темний відтінок на морді, ногах і хвості різко й плавно висвітлюється по відношенні до іншої частини тіла.
Перші гімалайські коти були виведені в середині 40-х рр. минулого сторіччя в США (і незалежно від них довгошерсті колорпойнти у Великобританії) шляхом схрещування перських котів із сіамськими. Потрібні були роки селекційної роботи, щоб довгі носи й великі вуха сіамських котів були еліміновані, а гімалайський тип забарвлення, блакитні очі й особливості персів закріплені. Порода колорпойнт одержала офіційне визнання у Великобританії в 1955 році, а в 1957 незалежно зареєстрована в США як гімалайська.



Гімалайський кіт, власне кажучи, кіт перського типу, може ледь більший, із сіамським забарвленням. Шерсть у нього довга, густа й шовковиста, віддалена від тіла. Комір дуже пишний, м'який, що спускається у вигляді жабо між передніми лапами. Як і для всіх довгошерстих порід, для гімалайського кота необхідне щоденне розчісування. Тіло тварини щільне, широке в грудях, масивне в плечах; тулуб укорочений, округлий. Ноги товсті, прямі й сильні. Лапи великі, округлі й міцні, з очесами між пальцями. Хвіст короткий, пишний, опущений униз. Голова широка, кругла. Шия коротка, товста. Морда закруглена. Ніс короткий, широкий. Вуха широко розставлені, низько посаджені, маленькі, із закругленими кінчиками, нахилені вперед. Очі великі, круглі, яскраві й виразні, інтенсивно-блакитного кольору.
Забарвлення гімалайських котів може бути будь-якого кольору, хоча не всі з них поки визнані. Широко поширені сілпойнт (з темно-коричневими мітками); блюпойнт (із блакитними мітками); зустрічаються редпойнт (із червоними мітками); а також гімалайські коти з ліловими, шоколадними, блакитнувато-кремовими, лілово-кремовими мітками й ін.



Гімалайські коти трохи активніші інших перських (напевно, позначаються сіамські родичі) але такі ж приємні й дружелюбні. Вони легко піддаються навчанню, охоче грають, але зможуть і самі знайти собі заняття, бігаючи в саду або розглядаючи перехожих, сидячи на підвіконні. Навряд чи розумно мати як домашнього вихованця такого кота, якщо ви не готові присвятити істотну частину часу догляду за ним. Тільки при належному догляді кіт з мітками перетворюється в надзвичайного красеня, хоча ніжним і відданим господарю він залишиться назавжди.