Жорсткошерстий фокстер'єр (англ. Wire Fox Terrier) — порода мисливських собак. Точних свідчень про час походження породи немає, відоме лише те, що порода гладкошерстих фокстер'єрів є старшою за жорсткошерстих.
Одні дослідники вважають, що ця порода була виведена в другій половині ХІХ ст. Інші вважають, що в першій половині того ж сторіччя, ще за одними свідченнями перші представники фокстер'єрів з'явилися ще у XVI ст. Однак офіційно визнаними жорсткошерсті фокстер'єри були у 1876 році (гладкошерсті 1862 року).
Жорсткошерстий фокстер'єр був виведений шляхом схрещення біглів, бультер'єрів та білих тер'єрів. Найбільш ймовірні прабатьки нинішньої породи були вже вимерлі сьогодні жорсткошерсті тер'єри.
Обоє фокстер'єрів (і гладкошерстий, і жорсткошерстий) були виведені спеціально для полювання на лисиць (звідки й пішла така назва породи), а також на кабанів, кролів та борсуків.
1876 року жорсткошерсті фокстер'єри були визнані як окрема порода собак, в тому ж році був заснований клуб любителів фокстер'єрів.
Жорсткошерстий фокстер'єр відрізняється від гладкошерстого лише довжиною шерсті та фактурою. Голова собаки довга, морда вкрита жорсткою шерстю, а також вусами і бородою. Очі темні та круглі. Щелепа тварини сильна. Лапи у фокстер'єра прямі. Хвіст піднятий догори.
Собака надзвичайно весела, витривала, компанійська, але з незалежним норовом. Має чудові сторожеві якості, полюбляє прогулянки на свіжому повітрі. Недоліками жорсткошерстого фокстер'єра є агресивність до собак інших порід, неслухняність та часте розривання землі.