Американський стаффордширський тер'єр

Американський стаффордширський тер'єр (англ. American Staffordshire Terrier) — порода собак середнього зросту, ранні предки якої походять з Англії, належить до грури тер'єрів. Порода отримала розповсюдження на початку ХХ сторіччя, та згодом була визнана Американським клубом собаківництва. Собаки даної породи універсальні. В наш час найчастіше використовуються як домашні компанійські собаки, собаки-сторожі, собаки на службі в поліції, собаки-пастухи, та в інших цілях. Розповсюджені також неофіційні назви породи: стаф; амстаф; амстаффорд, та інші.



Хоча ранні предки даної породи походять з Англії, історія розвитку американського стаффордширського тер'єра повязана з Америкою. Собаки даної породи використовувались як пастухи, охоронці домогосподарств, та як собаки-конмпаньйони. Деякі ранні предки даної породи також виводилася для спортивних собачих боїв.
До початку ХІХ сторіччя бульдоги виводилися в Англії з ціллю цькування биків. Малюнки бульдога, написані в 1870-му році представляють собаку більш схожу на сьогоденного американського стаффордширського тер'єра, ніж на сучасного бульдога. Прообразами породи вважаються такі три породи як фокстер'єр, англійський білий тер'єр та чорнопідпалий тер'єр. В будь-якому випадку, мало місце схрещування бульдога з тер'єром, результатом якого став стаффордширський тер'єр. До Америки дані собаки були завезені в 1870-му році, де стали відомі під назвами піт-дог, піт-бультер'єр, американський бультер'єр, та янкі-тер'єр.
В першій половині 20-го сторіччя порода американський стаффордширський тер'єр досягла піку своєї популярності в Америці. В 1936 році порода була визнана Американським клубом собаківництва як стаффордширський тер'єр. Згодом, в 1972 році назву породи було змінено на американський стаффордширський тер'єр. Американські собаківники вивели породу значно важчу за вагою за Англійського бультер'єра і зміна назви була пов'язана з виділяенням даного типу собак як окремої породи.
Хоча предки американського стаффордширського тер'єра були собаками, що використовувалисчь для собачих боїв, селекційне виведення починаючи з 1930-х років мало за мету цілі, далекі від збереження бойовничого надбання. Сучасний американський стаффордширський тер'єр — це скоріше компанійська та виставкова собака, ніж гладіатор. І хоча зараз цю собаку рідко можна побачити на фермі, таланти, що зробили її універсальною собакою все ще можна знайти у породі.



Американський стаффордширський тер'єр — динамічний, відважний та енергічний звір, отже має значну потребу в русі. Це дуже сильний собака, підпорядкувати якого собі хазяїн повинен ще з дитинства. Амстаф схильний до бійки, тому його необхідно вчити дружньому поводженню з іншими собаками ще з раннього віку. На думку спеціалістів, власник амстафа повинен володіти певними професійними знаннями шоб контролювати свою собаку та не допускати агресію з її боку.
Суспільна думка щодо цих собак має протирічний характер: власники цих собак виділяють їх дружелюбний харакер, відданість хазяїну та високий поріг дратівливості (холоднокровність), тоді як критики звертають увагу на генетичну схильність цих собак до бійок та агресивність частини її представників, що направлена в основному на інших собак. Факти агресії породи по відношенню до людей, що часто обговорюються в ЗМІ, обумовлюються дефектами розведення та виховання собак.
Немаловажливою рисою характеру даної собаки, на яку звертають увагу власники та собаківники, є її ігривість, готовність виконати будь-яку дану хазяїном команду. Сміливість амстафа легендарна.